У булінгу одна причина - батьки не навчили своїх дітей любити людей

Вже тоді було відмічено, що перебування у ролі агресора чи жертви залежить не від групових явищ, а від індивідуальних особливостей дитини.

Читайте також: Гучна справа про побиття 12-річної дівчинки.

Зазвичай при висвітленні проблеми булінгу чи розборі конкретної ситуації найбільшу увагу приділяють жертві. Проте насильницькі дії (словесні, емоційні чи фізичні) шкодять фізичному і психічному здоров’ю трьох сторін - жертві, агресору і спостерігачу.

Жертва страждає, агресор самостверджується за рахунок інших, а спостерігач отримує власну травму - страх насилля чи провину через нездатність допомогти.

Для відновлення психологічного стану жертви необхідно зцілити травмовану самоцінність, допомогти набути впевненості, надати підтримку і розуміння.

Найчастіше психологи працюють саме з жертвами. Та агресору допомога потрібна не менше.

Це стане зрозуміло, коли ми розглянемо причини булінгу і чому програються саме такі ролі у ситуації.

• Особистісні 

Жертва стає "жертвою" через свою особливість, індивідуальність, "інакшість" і може бути висміяна за це.

Агресор стає "агресором" через бажання самоствердитися, завоювати авторитет, через заздрість.

• Сімейні 

Жертва - не налагоджені комунікації між батьками і дітьми; їм не приділяють уваги; насилля в сім’ї.

Агресор - авторитарний стиль спілкування батьків вдома; гіперконтроль; є насилля в сім’ї.

• Чинники середовища

Жертва - виокремлення і критика вчителем чи значимим дорослим однієї особи; ігнорування проблеми закладом освіти, що провокує сприйняття булінгу як норми.

Агресор - авторитарний стиль навчання провокує низьку самооцінку; покарання замість однієї особи -  усього класу, це підсилює агресивну поведінку дітей; відсутність контролю під час перерв, у їдальні, роздягальні.

• Соціальні причини

Інтернет, ЗМІ, ігри, фільми впливають на свідомість та хитку психіку неповнолітніх.

У жертви це викликає страх, в агресора - агресію.

Фото: freepik.com

Діти мають доступ до перегляду сцен жорстокості та насильства і навчаються цього через дзеркальні нейрони мозку.

Щоб зрозуміти поведінку підлітків, потрібно взяти до уваги, що це найбільш жорстока категорія населення. В них процеси збудження набагато сильніші від процесів гальмування. "Гормональні вибухи" можуть спричиняти неконтрольовану агресію чи дисоціацію. Крім того, мозок підлітка має незрілі ділянки, які посилюють непередбачуваність дій і почуттів особистості. Тому ми бачимо, як самі ж підлітки викладають відео знущання в інтернет, не в змозі оцінити значення свого вчинку і не боячись, що їх за це очікує покарання.

Зрозуміло, що в такий складний період підлітку потрібна присутність і керівництво дорослих. Це має відбуватися через авторитет, строгість, жорсткість рамок, але водночас - через розуміння, підтримку і власний приклад.

Щоб зрозуміти як виникає булінг, треба зробити крок назад і подивитися, що було до цього

Діти росли в сім’ї. Що це за сім’ї, в яких виросли такі діти? Часто батьки кажуть, що й самі не розуміють як це могло статися з їхньою дитиною.

Іноді звучить вислів: "Така гарна сім’я! Батьки успішні / розумні / виховані, а дитина… В кого вона вдалася?"

Дитина - завжди відображення внутрішньосімейних відносин. Саме за допомогою дзеркальних нейронів мозку діти автоматично сприймають патерни поведінки батьків чи значимих дорослих, підсвідомо зчитують їх почуття, стани, реакції, думки - і беруть собі. Природа так влаштувала, щоб людина навчалася і могла вижити.

Батьки несуть найбільшу відповідальність за виховання і поведінку своїх дітей.

Фото: freepik.com

Чому батьки не можуть відповідно виховати дитину? 

Тому що вони так само травмовані та незрілі психологічно. Дослідження показують, що 73% дорослих людей мають психологічний вік підлітка - 13-15 років. Батьки й самі не навчилися поважати та любити людей, тому не можуть цьому навчити дітей. Це є головною причиною булінгу.

А тепер ми зробимо крок вперед, у майбутнє і подивимося, як впливає і які має наслідки  булінг, прожитий у дитинстві, для дорослих людей.

Якщо агресора покарали - чи змінить це його? 

Так. Він навчиться приховувати своє справжнє обличчя. А потім, коли створить свою власну сім’ю, буде продовжувати агресувати, принижувати, знущатися.

Жертва найчастіше продовжує дотримуватися свого сценарію, в якому відіграється страх і жертовність. 

Ця поведінка прописується на рівні підсвідомості і може бути невидима і неусвідомлена для самої особистості.

Чи можна це виправити? 

Так, якщо людина в дорослому віці усвідомить проживання руйнівного сценарію і його негативні наслідки і звернеться за допомогою до спеціаліста.

Але в нашому суспільстві це не популярно, до психологів доходять одиниці. Дослідження показали, що в Україні до війни зверталися за психологічною допомогою 8% населення, під час війни цей показник зріс до 17%. Це дуже низькі значення.

У дорослих, що пережили ситуацію булінгу в якості будь-кого з учасників, народжуються діти - і все починається спочатку.

Коло замкнулося.

Виходом з ситуації, що склалася можуть бути:

• психологічна просвіта населення
• популяризація відвідування психолога для вирішення особистісних проблем
• надання батькам відповідальності за виховання їхніх дітей
• дотримання суспільством загального гуманістичного напрямку розвитку
• розповсюдження інформації про загальнолюдські цінності.

Джерело

Про автора: Олена Кучеренко, психологиня

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.