Службу екстреної медичної допомоги на Київщині остаточно знищено

Багаторічні надбання швидкої медичної допомоги тепер втрачено. Формально вона ще існує, але лише на папері. Останньою краплею стали нинішні реалії, з якими працівники цієї конаючої спеціальності стикаються щодня

Зміст

Державні чиновники безсовісно знищують рештки медицини, освіти, культури та людяності. Для історії треба залишити правду про тих, хто цілеспрямовано убивав галузь, збагачуючись на чужому горі.

Немає сенсу нагадувати читачам про так званий наказ МОЗ України № 1018, який сприймається нинішньою владою як анахронізм і який колись регулював норматив про "не менше 1 бригади швидкої допомоги на 10 тисяч населення". На подібні урядові накази, постанови та розпорядження обласні чиновники вже давно начхали і безкарно витворяють все, що їм заманеться на свій розсуд. Для них чим гірше, тим краще!

Стан служби екстреної медичної допомоги

Катастрофічна нестача бригад. У Білоцерківському регіоні з населенням понад пів мільйона осіб щодоби виїжджає не більше десяти карет швидкої.
Недоукомплектованість кадрів. У багатьох бригадах працює лише один парамедик, який фізично не може надати повноцінну допомогу при 12–15 викликах за добу.
Адміністративний тиск. Кваліфікованих працівників змушують до звільнення постійними перевірками, доганами й недоплатами.
Відсутність нормальних умов праці. Працівники часто не мають часу навіть на обід, хоча колективним договором передбачено перерви.
Проблеми диспетчерської служби. Вона діє відокремлено, а окремі керівники зловживають службовим становищем. Через це погіршується швидкість реагування на виклики.
Нерівність у зарплатах. Штат управлінців Центру КНП КОР "КОЦЕМД МК" перевищує кількість парамедиків у регіоні, при цьому їхні заробітки значно вищі.
Непосильні фізичні навантаження. Парамедики підіймаються на поверхи без ліфтів із 30–35 кілограмами обладнання.
Важкий моральний стан колективів. Постійний тиск, відсутність поваги, розчарування в обіцянках уряду та безкарність керівництва призвели до руйнування служби.
Оформлення нікому не потрібної купи паперової макулатури, яке забирає левову частку часу, замість того, аби працівники мали хоч незначний проміжок для передишки між викликами.