72 ОМБр ім. "Чорних Запорожців" зробила справжнє диво – лягала кістками і протрималася на напрямку більше двох років, протистоячи ворожим силам
Складається враження, що останні місяці робиться все для знищення людей, яких недостатньо або мають низький рівень підготовки, в численних оточеннях, звинувачуючи і покладаючи відповідальність на командирів підрозділів
Досить тривалий час я не публікую нічого про фронт, про ситуацію на передовій, про перебіг тих чи інших подій, публічно не роблю своїх оцінок і висновків… На те існує чимало об’єктивних і суб’єктивних причин…
Але, відповідаючи на численні питання, вирішив зовсім трішки прояснити ситуацію навколо Вугледару…
Обстановка залишається складною і командування ЗСУ постійно нехтує очевидні речі... Складається враження, що останні місяці робиться все для знищення людей, яких недостатньо або мають низький рівень підготовки, в численних оточеннях, звинувачуючи і покладаючи відповідальність на командирів підрозділів...
Враховуючи це, падіння Вугледару було лише питанням часу, який значно прискорився, зважаючи на гострий дефіцит та відсутність достатніх ресурсів для виконання такої надскладної задачі. 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців зробила справжнє диво – лягала кістками і протрималася на напрямку більше двох років, протистоючи ворожим силам, що кратно переважають у людському і технічному ресурсах… Вугледар слугував хорошою перепоною, щитом, якщо бажаєте, для подальшого наступу і просування окупанта на Богоявленку, Новоукраїнку, Єлизаветівку, Успенівку тощо… І славетна бригада справилася з цим завданням просто блискуче!
Використовуючи постійну перевагу (до десятка підрозділів) у вогневих засобах і людських ресурсах, ворог пішов на зохоплення Вугледару з Північного Сходу, з боку Водяного, і з Південного Заходу… Десятки разів ворог намагався штурмувати і намагався взяти Вугледар. Але майстерність, героїзм і самовідданість воїнів бригади, а також професійність командирів та вірно обрана тактика оборони жодного разу не дозволили заволодіти містом і, тільки змінивши тактику і перевівши в повзучий і виснажливий наступ і перевагами в ресурсах, росіяни досягли мети, витративши майже два с половиною роки…
Фото: 72 ОМБр ім.Чорних Запорожців
Серед іншого помилкою вищого командування ЗСУ було постійне нехтування і небажання відправити бригаду на давно і вкрай необхідний перепочинок, доукомплектування особовим складом і технікою. Бійці невимовно виснажені. Чи потрібно надсилати підрозділи на Курський напрямок ціною ослаблення низки ділянок фронту? З огляду на відсутність наказу на вивід бригади з Вугледару, командир, з метою зберегти особовий склад, взяв на себе сміливість відвести людей на нові рубежі.
Тим не менше, новому комбригу бригади вдалося не тільки не допустити прориву фронту на цьому напрямку, а також підрівняти лінію і значно посилити оборону, не дивлячись на існуючі проблеми… Які, намагаємось вирішити частково і ми з вашою допомогою...
Весь час ми невтомно працюємо задля поліпшення обороноздатності наших підрозділів, полегшення і збереження життя бійців на передовій, збільшення вогневої міці, покращення технічних засобів тощо…
Сталими є шалені потреби на фронті, які постійно зростають, але залишаються незмінними за змістом: від всього, що віготовляє наш "оборонпром", різноманітних БПЛА (FPV в першу чергу і наземні станції), інструменту і витратних матеріалів для їхнього виробництва, наземного обладнання для керування дронами, до засобів захисту від них (РЕБ, РЕР), запчастин для бойових машин, засобів спостереження, слідкування і зв’язку, різного майна, що було знищено під час обстрілів і бомбардувань, хімічних реактивів для складання зефірок і цукерок та багато іншого, що є сферою нашої діяльності…
Про автора: Юрій Москаленко, волонтер
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе