Тарасівське родовище: екологічний ризик чи фінансове збагачення (Ч.2)

Фінансово привабливий, але зовсім не екологічний бізнес. Попри очевидні факти негативного впливу Тарасівського родовища, фахівці з екології застерігають: не варто поспішати з видобутком корисних копалин без ґрунтовного аналізу, адже ризиків може бути занадто багато. Про це та більше в ексклюзивному матеріалі журналістів телеканалу Еспресо: Біла Церква. 

Читайте також: Тарасівське родовище: чим небезпечне та чому мешканці проти

Експерт Олег Листопад зазначає, що перш ніж розпочинати будь-які роботи, необхідно провести всеосяжне дослідження на державному рівні.

"Я не можу сказати наскільки серйозними конкретно у цьому випадку будуть наслідки. У нас є в державі спеціальна процедура - оцінка впливу на довкілля, і у нас є відповідний закон. В надродобуванні спочатку розігрується ліцензія, компанія виграє цей конкурс, а тільки після цього проводиться оцінка впливу на довкілля", - розповідає експерт.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

За словами еколога, ця процедура мала б відбуватися навпаки: спочатку дослідження, а потім аукціон на ліцензії, щоб зменшити корупційний вплив. Також звертає увагу й на те, що на місці родовища можуть рости унікальні рослини, занесені до Червоної книги. Це вже не кажучи про річку Рось, яка є надважливим водним ресурсом для багатьох міст Київщини. 

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

За інформацією NADRA. info Тарасівське родовище вже надавалося в користування на 20 років з січня 2012 року підприємству "Рутил-Ільменітова Компанія". За даними аналітичної системи YouControl, його засновником є Андрій Ясир. У жовтні цього ж року ТОВ "РІКО" оновило Угоду про умови користування надрами, згідно з якою початок видобування запланований на 2022 року. Тоді ж Маловільшанська сільська рада звернулась до РНБО України і наполягла на анулюванні спецдозволу. РНБО наклала санкції на компанію та скасувала спецдозвіл на користування надрами. Але компанія подала до суду, щоб оскаржити указ Президента.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

"Ми тоді тихенько святкували перемогу, думали, що питання кар'єру назавжди знято і тут в 24-му році дізнаємося про те, що цей кар'єр виставляється на аукціон. Спрацювалися з нашими володарськими колегами, створили комісію спільну, в рамках комісії прийняли рішення, звернулися до президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства екології обласної ради, до сусідніх громад також. Це питання точно стосується нас усіх. Станом на сьогодні ми відповідь отримали тільки від Міністерства екології про те, що вони цей запит переадресували до Держгеонадр, але листа від них так і не отримали", - розповідає голова Маловільшанської ОТГ Юрій Дробович.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Зі слів Дробовича, вони також подавали звернення до Комітету Верховної Ради з питань екології, в якому наполягли на прийнятті законопроєкту №4461 на захист Смарагдової мережі України. 

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Її значна частина розташована на площах Маловільшанської громади, а саме 345 гектарів, що межує з Володарською громадою. У зверненні вказано, що промислова розробка родовища призведе до невиправних наслідків і втрат природних об'єктів, фауни та флори. Адже у випадку освоєння родовища вилученню підлягають 1015 гектарів земель: з них 400 га - родючі чорноземи та 615 га - лісогосподарського призначення.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

За інформацією Державної служби геології та надр Україна Тарасівське родовище виявили у 1959-1961 років. За результатами досліджень австралійська компанія TZ Minerals International Ltd розробила промислову технологічну схему збагачення циркон-рутил-ільменітоносних пісків родовища. Крім того, у 2011 році компанія Micromine Consulting Services надала незалежну оцінку ресурсів.  Але документа у вільному доступі немає, як і інформації щодо реальної кількості запасів руд титанових, руд цирконієвих та руд скандієвих.  

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква