Мистецтво для міста: що символізують мурали Білої Церкви, які варто побачити кожному (+ФОТО)

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

Мурали — це спосіб міста говорити зі своїми мешканцями. Через них художники передають думки, спогади, мрії та надії. Такі малюнки роблять простір навколо яскравішим. Якщо ви ще не бачили це на власні очі, то саме час пройтися вуличками Білої Церкви не з поспіхом, а з відкритим серцем. І, можливо, якась із цих стін розповість вам свою історію.

Мурал до Дня міста

Напередодні святкування Дня міста в Білій Церкві згадують не лише історичні події, а й символічні мистецькі ініціативи, що залишили свій слід у просторі міста. Однією з таких є мурал, створений у 2019 році до Дня міста в межах фестивалю "Вільна стіна" за ініціативи управління з питань молоді та спорту міської ради. 

Яскравий арт-об’єкт прикрашає стіну будинку культури "БілоцерківМАЗ" і досі залишається важливою візуальною точкою міста. Його створили молоді київські художники Андрій Ковтун та Вікторія Бондар. Мурал несе ідею національної єдності, миру та співпраці. Поява цього муралу стала результатом синергії громади, влади, меценатів і художників, що об’єдналися навколо спільної мети — прикрасити місто і залишити на його фасадах мистецтво зі змістом. Минуло вже кілька років, а цей мурал і досі нагадує мешканцям про важливі цінності та силу єдності — не лише мистецької, а й людської.

фото: БМР

Художники про себе, творчість і натхнення

Митці, які роками створювали мурали в Білій Церкві, діляться власними спогадами, зокрема художниця Олена Мінаєва розповіла, як починала прикрашати місто своїми роботами. За її словами, перші малюнки на зупинках з’явилися завдяки ініціативі місцевої громадської організації. Згодом з друзями-художниками вона створила ще кілька робіт у різних районах міста. 

"Іноді я сама малювала по місту, нікого не чекала, нікого не питала просто виходила із своїми фарбами й пензлями та починала розмальовувати каналізаційні люки, шматки каміння. Навіть один раз ми з моїм колегою розмалювали трансформаторну будку навпроти 12-ї школи там, така дівчина намальована, Руда. Це була чисто наша ініціатива. І я у чоловіків, які там працювали в цій будці спитала, ви не проти, якщо я вам розмалюю?  Вони сказали, звісно, ні, бо там стіна була вся розписана всякими матюками...", - зазначає Олена Мінаєва.

Однією з наймасштабніших її робіт став мурал у парку Слави, присвячений рятувальникам. Ескіз до нього створив художник Борис Кухаренко. Олена зізнається, що останні два роки майже нічого не малювала — не вистачало внутрішнього натхнення. Проте вона сподівається, що наступного літа знову повернеться до творчості.

фото: з особистого архіву Олени Мінаєвої

Як розповідає художниця Вікторія Калініна, у червні 2022 року в Білій Церкві з’явився ще один мурал — на стіні навпроти пам’ятника постраждалим під час війни єврейським дітям. Робота не має офіційної назви, однак складається з двох частин.

Перша — це зображення мами з донькою, які розмальовують стіну жовто-блакитними фарбами. Друга — ці кольори переходять у традиційний український рушник. Ідея роботи виникла саме в той час, коли особливо хотілося створювати щось на тему України, її традицій та зв’язку із сучасністю.

Орнамент був відтворений з одного рушника, який залишився авторці від бабусі — це особиста деталь, що надала малюнку ще більшого змісту.

"Коли я створювала цю роботу у 2022 році, то просто дуже хотілося зробити щось національне, щоб воно нас оточувало, радувало, підтримувало. Мені самій хотілося якісь речі такі створювати. Я дуже хотіла, щось створити у нашому місті і це, можна сказати, здійснилася моя мрія. Зараз я часто повз неї ходжу і думаю: "Можливо, вона трішки наївна". Але, от саме тоді мені хотілося, щось таке наївне, українське і сучасне і традиційне", - ділиться враженнями Вікторія.

Проєкт реалізували за підтримки місцевої організації та представників влади міста, які допомогли з вибором місця, оформленням дозволів, організацією підготовки стіни та частково — з фарбами. Сам розпис художниця виконала самостійно — робота тривала чотири дні.

фото: з особистого архіву Вікторії Калініної

У Білій Церкві мистецтво на вулицях з’являється не лише на великих стінах — іноді його можна побачити у найнеочікуваніших місцях. Саме таким прикладом стали арки між будинками на вулиці Чорних Запорожців зокрема, які розмалювали художниця Тетяна Фокіна разом із чоловіком Володимиром Редченком.

За її словами, ідея виникла, коли до подружжя звернулися із проханням додати кольору та світла в похмурі аркові проходи. Вибір місць, ескізи, організаційні моменти — усе вирішували спільно. Малюнки створювалися з думкою про всіх мешканців, без акценту на вік чи стиль, — просто красиво, затишно, зрозуміло.

Роботи виконували власноруч, подружжя працювало удвох. Для зручності Володимир навіть сконструював спеціальне обладнання для нанесення фарби, адже через фактуру стін так звану "шубу" звичайним пензлем було неможливо працювати. Частину фарб надали місцеві підприємці, які долучилися до ініціативи.

Художники згадують цю роботу як фізично важку, але емоційно важливу. Були труднощі, адже не всі мешканці розуміли, що відбувається, траплялись і неприємні інциденти. Але більшість людей дякували — приносили каву, слова підтримки та інше.

"Як спогад, так приємно, такий спогад про дякування людей. Тобто підхід був, щоб всім було приємно дивитися. Коли воно літо, то все кругом гарно. А коли темні вечори, коли вже немає кольорів на деревах, коли це все таке вже пожухле, а заходиш в арку, а там так тепло - ці кольори. Ці розмальовані стіни ще гарніше виглядають в ось таку похмуру пору року, восени, взимку...", - каже пані Тетяна.

фото: з особистого архіву Тетяни Фокіної

фото: Еспресо: Біла Церква